неспокійний

-а, -е.

1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині.

2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе спокійно, смирно (про тварин, птахів і т. ін.).

3) Який не перебуває у стані спокою; якому власт. рух, шум. || Сповнений шуму, руху (про вулицю, будинок і т. ін.).

4) Який проходить не у спокої, а в тривогах, хвилюванні.

5) Нерівномірний, неоднаковий у перебігу, вияві.

6) Який виражає тривогу, хвилювання.